Йоу, ребят! Ну вот и врубился наконец, спешу порадовать своих фанатов новым рассказом из жизни наркомана-рэпера. Сегодня я расскажу вам, как купил я кетамин, оттопырился им и при этом делал уборку в своей квартире. Так что, блять, приготовьтесь к баттлу на вертолете, залипайте и слушайте мою историю, которая точно вас псилоцибиновыми грибами ударит по башне!
Начну как всегда с момента закладки. Как-то раз, видя абсолютную дырку в голове, я решил себе забацать небольшую дозу кета. Ведь что может быть круче, чем клиниться и делать уборку одновременно? Ну, думаю, "Пошла жара!". И я начал свою квест-игру "Купить кетамин и не умереть"!
Мой бро по кличке Мацанка, настоящий наркогенерал, сообщил мне о том, что знает дилера, который продает самые крутые закладки. Не долго думая, я отправился на встречу с Мацанкой, чтобы выговориться по душам и узнать контакт дилера. Встретились мы возле подъезда, залепив вместе пару батонов и прикурив перед серьезной тусовкой. Внутривенное введение состоялось, я получил от Мацанки координаты дома дилера и отправился на его пустынный райончик.
Ходил я по улицам, выискивая этот проклятый дом, который был похож на туннель с моргом. И вот, после многочасовой блуждании, я наконец нашел дом дилера. Вошел я в этот сутулый сарай, где меня встретил суровый тип, которого называли Волчара. Волчара протянул мне пакетик с кетамином и кивнул, знакомым движением показывая, что тут все чисто и можно оттопыриться смело. Ведь есть много способов потратить деньги, но таких, как у меня, мало у кого!
Возвращаясь домой с мацанкой в кармане, я уже представлял, как моя квартира после введения кета превратится в настоящий хрустальный дворец. Я включил музыку, надел перчатки и с большим задором, но с небольшими проблемами в координации, приступил к уборке. Блять, вот это была ярость! Я прямо чувствовал, как каждым пятном, каждым прикосновением швабры, я забираю с собой все плохое, все бардаки внутри моей души!
Я вкачивал кетамин, как законченный наркоман-рэпер и двигался по квартире с невероятной энергией. Камнем-крашеньем метился я от комнаты к комнате, словно слон в посудной лавке. И это была просто потрясающая эйфория, сопровождаемая угарными хохотушками и глазными дырками, которые постепенно расширялись, словно ворота в альтернативную реальность.
Но как-то внезапно, когда я засыпал кофе на грязный ковер, у меня открылась передача настоящих богов-марихуаны - сбылось то, о чем я мечтал! Я оказался в параллельной вселенной, где все предметы в квартире ожили и начали общаться со мной. Кому-то хватало крови, кому-то воздуха, а ковровой подстилке просто надоело быть немым свидетелем моих безумных движений. Черт, это было нереально, словно мои кошмары стали реальностью, прямо в моей квартире!
Весь в галлюцинациях, я принял решение включить музыку погромче, чтобы отвлечься от всех этих говорящих предметов, которые заколебали меня своими проблемами. Они, конечно, пытались помочь мне с уборкой, но когда потолковой светильник начал рассказывать мне истории о своих срывах и волшебных лампах, я уже не смог стоять на ногах.
Я сидел на полу и смотрел, как чумовые узоры на потолке текут и превращаются в настоящие картины безумия. В этот момент меня посетила мысль, что, возможно, кетамин не совсем то, чего я ожидал. И ведь, блять, это было прекрасно! Я попал в мир, в котором все место оказалось живым и связанным с моим восприятием. И эта дырочка в моей голове позволила мне увидеть все прекрасное и ужасное, что скрывалось за обычной реальностью!
Но всему приходит конец, и ко мне пришла мысль, что пора убирать нахуй эту чумовую псилоцибиновые грибы тусовку в моей квартире. Я закончил уборку, оставив в углу кучу разного хлама и сдвинулся на свежий воздух, чтобы прогнать остатки кеты. Все это время я наслаждался каждым мгновением, каждым звуком, каждым красным светом, проникающим сквозь мои закрытые веки.
Таким образом, ребят, я сделал уборку в квартире, оттопырился кетамином и зачернелся галлюцинациями. Это было что-то невероятное, словно погружение в мир собственных кошмаров и фантазий. Постарайтесь оставаться в реальности, а закладки оставьте на уровне музыки и хорошего настроения!
Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!